• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Проект "Обдарована дитина"
/Files/images/е.jpg

Чому обдаровані діти не мають можливості розкрити свій потенціал у повній мірі?

У чому криється причина антагонізму обдарованих дітей щодо педагогічного впливу?

Як створити освітній простір, в якому б кожна дитина розвивалась, розкриваючи свій безмежний потенціал в усіх сферах життєздійснення?

«Якщо потяг до творчості не отримує реальної підтримки, виникає потяг до руйнування. Психологічне напруження таке сильне, що якщо людина не може поєднати себе зі світом в акті творчості, то зароджується спонукання до усунення та руйнування світу… Альтернатива явна – творити або руйнувати»

Е. Фромм

Школа, з її обов’язковістю, відсутністю свободи для творчості, дратує та викликає нудьгу. Якщо ж творча енергія підлітка не знаходить застосування в офіційних формах шкільного життя, якщо вона натикається на стіну формалізму, тоді природні потреби у самовираженні не мають змоги реалізуватися…

Практика розвитку обдарованих дітей

Метод проблемних запитань. При вивченні різних тем з предмету підбираються проблемні запитання, на які учень у підручнику готової відповіді не знайде. При цьому для вірної відповіді учню потрібно ще застосувати знання з вивчених раніше розділів. Ще в запитання закладається якась проблемна ситуація, розв’язати яку потрібно неординарним способом.

Метод побудови гіпотез. Учні висувають власні гіпотези щодо вирішення наукового завдання. Роблять свої припущення, що можуть стати темою дослідження.

Прийом «розкриття сильних сторін учнів»

Ледь помітивши щось цінне в учневі, прямо скажіть йому про це чи напишіть у його зошиті. Учні хочуть чути про свої сильні сторони часто і докладно. Це, між іншим, постійний «голод» кожної людини

Прийом «Еврика»

Суть прийому полягає в тому, щоб створити умови, за яких учень, виконуючи навчальне завдання, зненацька для себе дійде висновку, що розкриває невідомі для себе раніше можливості.

Запитання – відповіді (автора сайту)

Чому одні учні вже сьогодні спроможні виявляти себе як обдаровані особистості, а інші ні?

Хочу звернути вашу увагу на такий важливий момент: чого ми прагнемо, коли беремось за якусь справу – досягти успіху, чи уникнути невдачі? За моїм дослідженням виявилося, що більшість намагається уникнути невдачі.

Так ось, нерідко в нас діє так званий «бар’єр», ми боїмося невдачі: невдало відповімо, невірно напишемо, погано щось зробимо. І як результат – уповільнюється наш розвиток.

Ми настільки «забар’єрені», що в мене виникає асоціація з цистою, в яку ми перетворюємось і всі зовнішні подразники сприймаємо, як несприятливі, намагаємось уникнути їх. Але ж тільки в подоланні труднощів можливий розвиток.

Чому виникають ці бар’єри, із-за яких обдарованість дитини, її талановитість залишається у стадії потенціалу? Було помічено, що у перші чотири роки дитина стрімко розвивається, опановує такий об’єм інформації, який у відсотковому відношенні у багато разів перевищує набуті людиною знання за всі наступні роки життя. А потім здатність до навчання послаблюється, і з часом вже спостерігається супротив всьому новому і незвичному. Чому це так? В мене з’явилась така думка: поки діти маленькі, дорослі постійно ними захоплюються, радіють кожному їхньому успіху. А потім коли ми підростаємо, то дорослі починають звертати увагу на те, що ми робимо не вірно. Кожне роздратування, невдоволення нами – це закладений бар’єр, якого потім дуже важко позбутися.

Виявлення свого потенціалу – це поштовх до досягання успіху.

Яким чином можна виявити потенціал обдарованості в умовах загальноосвітньої школи?

Перше, що допоможе виявити обдарованість – це створити умови, простір, насичений такими формами й заходами, щоб в учня розкрився потенціал креативності. Це безпомилково дасть підстави для подальшого діагностування.

Так, потім можна проводити анкетування, тестування з метою визначення наявності у життєдіяльності дитини факторів формування обдарованості та притаманність їй рис характеру обдарованої особистості.

Отже, – визначимо учнів, які вже сьогодні можуть виявити свій потенціал, а пізніше нові учні розкриють свій потенціал.

/Files/images/_________________595ceb1ede526.jpg

Учитись важко, а учить ще важче,
Але не мусиш зупинятись ти,
Як дітям віддаси усе найкраще,
То й сам сягнеш нової висоти.
П. Сингаївський

Усі діти народжуються геніями,
однак упродовж перших шести років
їхнього життя ми допомагаємо їм
позбутися цієї геніальності.
Б.Фулле
/Files/images/1.jpg
Обдаровані діти – майбутній цвіт нації, інтелектуальна еліта, гордість, честь України, її світовий авторитет. Недарма видатні діячі нашої держави надавали виняткового значення формуванню розумового потенціалу українського громадянства, вважаючи, що тільки еліта може просувати суспільство й державу до висот досконалості. І наше завдання полягає в тому, щоб дбайливо плекати таланти, починаючи з найменших літ.
За умов реформування системи національної освіти, піднесення ролі творчої особистості в суспільстві значної актуальності у нашій школі набула система роботи з обдарованими дітьми. Перспективним шляхом її розв’язання стала організація такого педагогічного процесу, який започаткував методику пошуку та відбору обдарованих учнів і створив умови для розвитку їх природних творчих потенцій.
Кожна обдарована дитина – індивідуальність, яка потребує особливого підходу. Сприяння реалізації обдарування потребує організації особливого середовища, зокрема, спеціальної освіти, яка виходить, як правило, за межі навчання в звичайній школі.
Яка ж школа потрібна обдарованим? Та, мабуть, яка розвиває здібності дитини. Але цього, зазвичай, мало. Школа існує для того, аби допомогти дитині розвинути в собі здібності до самореалізації, не тільки навчити, а й створити умови, щоб дитина була готова до цієї складної й самостійної роботи.
Ідея формування творчої особистості є провідною в роботі багатьох навчально-виховних закладах. Це, передусім, творче середовище, де формуються юні громадяни України як креативні особистості, розкриття яких збагатить наше суспільство, забезпечить перспективний його розвиток. І в цьому контексті на перший план виходить організація роботи з обдарованими дітьми, головною метою якої є створення умов формування високо інтелігентної, творчої особистості.
«Від творчого вчителя – до творчого учня» - така цільова установка науково-методичної роботи нашого навчального закладу. Учитель плекає особистість. Але особистість може бути сформована лише особистістю. Модернізація національної освіти відповідно до потреб сучасності, інтегрування в світовий освітній простір збіглися з перехідним періодом, що характеризується низкою протиріч. Сучасна освіта має відповісти на запитання: кого ми вчимо? Навіщо? До чого прагнемо? Серед найбільш цікавих і загадкових явищ природи дитяча обдарованість традиційно займає одне з провідних місць. Проблеми її діагностики та розвитку хвилюють педагогів протягом багатьох століть. Інтерес до неї в даний час дуже високий, що легко може бути пояснено громадськими потребами. Традиційно цілям суспільного прогресу приділялося досить значне місце. Наприклад, у нашій країні протистояння капіталістичної і соціалістичної систем вимагало значного напруження сил і максимального використання інтелектуальних ресурсів, особливо в сфері фізики і математики. У зв'язку з цим функціонувала досить ефективна система виявлення і навчання високо обдарованих дітей. Сучасна особистісно-орієнтована тенденція пов'язана з виходом на перший план цінності особистісного розвитку і самореалізації. Так, високі індивідуальні досягнення зазвичай сприяють самореалізації особистості і рухають суспільство вперед. Останнім часом термін «обдарованість» отримав знову громадське визнання, так само як і соціальна значимість проблеми навчання обдарованих дітей, що є важливим кроком до її вирішення. Робота з обдарованими дітьми виступає одним з варіантів конкретної реалізації права особи на індивідуальність. А так як школа виявляється не дуже добре пристосованої для тих, хто сильно відрізняється від середнього рівня у бік великих здібностей, тому що складно перебудувати систему навчання, змінити ставлення вчителів до «нестандартним» дітям, школа відчуває особливі потреби в підручниках і програмах, у яких враховувалися б індивідуальні запити та інтереси обдарованих дітей, то це право роботи з обдарованими дітьми взяла на себе система додаткової освіти. В умовах установи додаткової освіти цього домогтися реально, тому що, саме додаткова освіта розширює сферу творчості обдарованої дитини. Отже, саме високо обдаровані люди здатні внести свій найбільший внесок у розвиток суспільства. Розбудова державності в Україні зумовила нові тенденції в розвитку освіти. З'явилася нагальна потреба суспільства у творчих, діяльних, обдарованих, інтелектуально, творчо і духовно розвинених громадянах. Кожна дитина по-своєму неповторна. Вона приходить у цей світ, щоб творити своє життя, знайти себе: хтось здібний до музики, образотворчого мистецтва, художньої праці, хтось до математики, хтось пише вірші, оповідання. Скільки дітей - стільки й здібностей, які залежать від психолого-фізіологічних особливостей людини, соціального оточення, сім'ї та школи.

І. Форми і методи роботи з обдарованими дітьми

Робота з обдарованими дітьми вимагає належної змістової наповненості занять, зорієнтованості на новизну інформації та різноманітні види пошукової аполітичної, розвиваючої, творчої діяльності. Вона під силу висококваліфікованим, небайдужим до свого предмета вчителям. Формами роботи можуть бути групові та індивідуальні заняття на уроках і в позаурочний час, факультативи. Зміст навчальної інформації має доповнюватись науковими відомостями, які можуть одержати в процесі виконання додаткових завдань у той же час, що й інші учні, але за рахунок вищого темпу обробки навчальної інформації. Серед методів навчання обдарованих учнів мають превалювати самостійна робота, пошуковий і дослідницький підходи до засвоєних знань, умінь і навичок. Контроль за їх навчанням повинен стимулювати поглиблене вивчення, систематизацію, класифікацію навчального матеріалу, перенесення знань у нові ситуації, розвиток творчих елементів у їх навчанні. Домашні завдання повинні мати творчий, диференційований характер. Вищеперелічені аспекти, які мають бути органічно вплетеними в уроці, доповнюються системою позакласної та позашкільної роботи: виконання учнем позанавчальних завдань; заняття у наукових товариствах; відвідування гуртка або участь у тематичних масових заходах (вечорах любителів літератури, історії, фізики, хімії та ін.); огляди-конкурси художньої, технічної та інших видів творчості, зустрічі з ученими тощо. Індивідуальні форми позакласної роботи передбачають виконання різноманітних завдань, участь в очних і заочних олімпіадах, конкурсах на кращу науково-дослідну роботу. Вчителі повинні послідовно стежити за розвитком інтересів і нахилів учнів, допомагати їм в обранні профілю позашкільних занять. Помітна роль у розвитку інтелектуально обдарованих дітей належить Малій академії наук України, її територіальним відділенням.

Завдання та напрямки роботи з обдарованими дітьми


Найважливішим в організації роботи з обдарова­ними дітьми є створення загального «поля креативності», яке сприяє розвитку творчих здібностей уч­нів, учителів і адміністрації. Виходячи з цього, у за­кладі визначені головні завдання роботи з обдаро­ваними дітьми;

- створення максимально сприятливих умов для розвитку обдарованих дітей;

- розробка й поетапне впровадження нового змісту освіти, інтерактивних технологій навчання й виховання;

- створення сприятливих умов для самозрос­тання, розвитку творчого потенціалу вчителів.

Організаційна робота в закладі проводиться за на­прямами.

Перший напрям. Удосконалення творчого по­тенціалу вчителів.


Згідно з цим здійснюється систематична робота над розкриттям творчого потенціалу кожного вчи­теля, реалізацією його здібностей, залучення до пе­дагогічної системи роботи з обдарованими дітьми, прагнення до самоствердження.

Уже кілька років працює творча група вчителів над темою «Використання інноваційних технологій в навчально-виховному процесі».

Великою популярністю в учителів закладу ко­ристується робота постійних семінарів «Творчий учитель — творчий учень», «Теорія і практика су­часного уроку».

Другий напрям. Організація роботи з обдаро­ваними учнями.


Усвідомлюючи, що головною метою навчання є залучення обдарованої дитини до неперервного процесу самовдосконалення — самовиховання, са­морозвитку, самонавчання — адміністрація школи дома­гається використання педагогами діяльнісно-компетентнісного підходу до проведення уроків з використанням елементів інтерактивних технологій, що систематично збільшує операційне поля учнів, формує різні типи мислення, засвоєння навчального матеріалу на рівні теоретичного узагальнення й систематизації.

Обдаровані учні постійно залучені до освітнього процесу через системне використання різноманітних видів урочної та позаурочної діяльності.

Працюють різноманітні гуртки, успішно діє учнівське само­врядування. Систематично відбуваються турніри ін­телектуальних ігор «Дебати», «Брейн-ринг», «Що? Де? Коли?».

Через введення нової технології уроків, яка ре­алізує інноваційний та дослідницький підхід у навчанні та вихованні обдарованих дітей, учитель сприяє самостійній інноваційній та до­слідницькій діяльності юних обдарувань.

Василь Сухомлинський дає алгоритм виховання обдарованої дитини: «Творчість народжується там, де створюється сплав глибоких і міцних знань з до­свідом практичної діяльності, який склався у процесі самостійної роботи, самовиховання і запозичений в майстрів педагогічної справи. Якою талановитою не була б людина, а якщо вона не вчиться на досвіді інших, то ніколи те буде хорошим педагогом».

Третій напрям. Поради батькам, які праг­нуть розвивати здібності своїх дітей.


1.Не стримуйте розкриття потенційих можли­востей психіки.

2.Уникайте однобокості в навчанні та вихованні.

3.Не позбавляйте дитину ігор, забав, казок, ство­рюйте умови для зихисту дитячої енергії, рухливості, емоційності.

4.Допомагайте дитині в задоволенні основних людських потреб: почуття безпеки, кохання, повага до себе та оточення, оскільки людина, енергія якої пригнічена загальними проблемами, найменше спроможна досягти висот самовираження.

5.Залишайте дитину на самоті й дозволяйте зай­матися своїми справами. Якщо ви хочете своїй ди­тині добра, навчіть її обходитися без вас.

6.Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до невдач. Уникайте неза­довільної оцінки творчих спроб дитини.

7.Будьте терплячими до ідей, поважайте допит­ливість, запитання дитини. Відповідайте на всі за­питання, навіть якщо вони, на ваш погляд, виходять за рамки дозволеного.

8.Навчайте не того, що може сама дитина, а того, що вона опановує за допомогою дорослого, показу, підказки.

Рекомендації педагогам у роботі з обдарованими дітьми

1. Учитель не повинен повсякчас розхвалювати кращого учня. Не слід виділяти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми.

2. Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина буде частіше від інших переможцем, що може викликати неприязнь до неї.

3. Учитель не повинен робити з обдарованої дитини "вундеркінда”. Недоречне випинання винятковості породжує найчастіше роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність – зловмисне прилюдне приниження унікальних можливостей і навіть сарказм з боку вчителя – звичайно, недопустимі.

4. Учителеві треба пам’ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються.

Якості, якими має володіти вчитель для роботи з обдарованими дітьми.

1. Бути доброзичливим і чуйним. 2. Розбиратися в особливостях психології обдарованих дітей, відчувати їхні потреби та інтереси. 3. Мати високий рівень інтелектуального розвитку. 4. Мати широке коло інтересів. 5. Бути готовим до виконання різноманітних обов’язків, пов’язаних з навчанням обдарованих дітей. 6. Мати педагогічну і спеціальну освіту. 7. Мати живий та активний характер. 8. Володіти почуттям гумору. 9. Виявляти гнучкість, бути готовим до перегляду свої поглядів і до постійного самовдосконалення. 10. Мати творчий, можливо, нетрадиційний особистий світогляд. 11. Бути цілеспрямованим і наполегливим. 12. Володіти емоційною стабільністю. 13. Уміти переконувати. 14. Мати схильність до самоаналізу.

Як розвивати творчі здібності обдарованих дітей

1. Підхоплюй думки учнів і оцінюй їх зразу, підкреслюючи їх оригінальність, важливість тощо.

2. Підкреслюй інтерес дітей до нового.

3. Заохочуй оперування предметами, матеріалами, ідеями. Дитина практично вирішує дослідницькі завдання.

4. Вчи дітей систематичній самооцінці кожної думки. Ніколи не відкидай її.

5. Виробляй у дітей терпиме ставлення до нових понять, думок.

6. Не вимагай запам'ятовування схем, таблиць, формул, одностороннього рішення, де є багатоваріативні способи.

7. Культивуй творчу атмосферу - учні повинні знати, що творчі пропозиції, думки клас зустрічає з визнанням, приймає їх, використовує.

8. Вчи дітей цінувати власні та чужі думки. Важливо фіксувати їх в блокноті.

9. Іноді ровесники ставляться до здібних дітей агресивно, це необхідно попередити. Найкращим засобом є пояснення здібному, що це характерно, і розвивати у нього терпимість і впевненість.

10. Пропонуй цікаві факти, випадки, технічні та наукові ідеї.

11. Розсіюй страх у талановитих дітей.

12. Стимулюй і підтримуй ініціативу учнів, самостійність. Підкидай проекти, які можуть захоплювати.

13. Створюй проблемні ситуації, що вимагають альтернативи, прогнозування, уяви.

14. Створюй в школі періоди творчої активності, адже багатого геніальних рішень з'являється в такий момент.

15. Допомагай оволодівати технічними засобами для записів.

16. Розвивай критичне сприйняття дійсності.

17. Вчи доводити починання до логічного завершення.

18. Впливай особистим прикладом.

19. Під час занять чітко контролюй досягнуті результати та давай завдання підвищеної складності, створюй ситуації самоаналізу, самооцінки, самопізнання.

20. Залучай до роботи з розробки та впровадження власних творчих задумів та ініціатив, створюй ситуації вільного вибору і відповідальності за обране рішення.

21. Використовуй творчу діяльність вихованців при проведенні різних видів масових заходів, відкритих та семінарських занять, свят.

22. Під час опрацювання програмового матеріалу залучай до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних завдань, створюй розвиваючі ситуації.

23. Активно залучай до участі в районних, обласних, Всеукраїнських конкурсах, змаганнях, виставках.

24. Відзначай досягнення вихованців, підтримуй та стимулюй активність, ініціативу, пошук.

25. Пам'ятай, що учень "...це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який треба запалити" (К.Д.Ушинський).

2. Критерії за якими можна визначити обдарованість дитини

Обдарованими можна вважати дітей, якщо вони: - часто "перескакують” через послідовні етапи свого розвитку; - у них чудова пам’ять, яка базується на ранньому мовленні; - рано починають класифікувати і категорувати інформацію, що надходить до них; - Із задоволенням віддаються колекціонуванню. При цьому їхня мета – не приведення колекції в ідеальний і досить постійний порядок, а реорганізація, систематизація її на нових підстановках; - мають великий словниковий запас, із задоволенням читають словники та енциклопедії, придумують нові слова і поняття; - можуть займатися кількома справами відразу, наприклад, стежити за двома чи більше подіями, що відбуваються навколо них; - дуже допитливі, активно досліджують навколишній світ і не терплять будь-яких обмежень свої досліджень; - у ранньому віці здатні простежувати причинно-наслідкові зв’язки, робити правильні висновки; - можуть тривалий час концентрувати свою увагу на одній справі, вони буквально "занурюються” в своє заняття, якщо воно їм цікаве; - мають сильно розвинуте почуття гумору; - постійно намагаються вирішувати проблеми, які їм поки що не під силу; - визначаються різноманітністю інтересів, що породжує схильність починати кілька справ одночасно; - часто роздратовують ровесників звичкою поправляти інших і вважають себе такими, що завжди мають рацію; - їм бракує емоціонального балансу, вони часто нетерпеливі та поривчасті;

Творчі методи, які сприяють ефективній роботі з обдарованими дітьми: - повага до бажання учнів працювати самостійно; - вміння утримуватись в процесі творчої діяльності; - надання дитині свободи вибору галузі застосування свої здібностей, методів досягнення мети; - індивідуальне застосування навчальної програми залежно від особливостей учня; - заохочення роботи над проектами, запропонованими самими учням; - виключення будь-якого тиску на дітей, створення розкріпаченої схвалення результатів діяльності дітей в одній галузі метою спонукати бажання випробувати себе в інших галузях діяльності; - підкреслювання позитивного значення індивідуальних відмінностей; - надання авторитетної допомоги дітям, які висловлюють відмінну від інших точку зору і у зв’язку з цим відчувають тиск з боку ровесників; - добування максимальної користі з хобі, конкретних захоплень та індивідуальних нахилів; - терпиме ставлення до можливого безладдя; - заохочення максимальної захопленості у спільній діяльності; - переконання учнів, що вчитель є їхнім однодумцем, а не ворогом.

При складанні індивідуальних програм потрібно врахувати проблеми обдарованих дітей: - неприязнь у школі часто з’являється тому, що навчальна програма нудна і нецікава для обдарованої дитини; - ігрові інтереси – обдарованим дітям подобаються складні ігри і нецікаві ті, якими захоплюються їхні ровесники. Як наслідок – дитина опиняється в золяції; - заглиблення у філософські проблеми – для обдарованих дітей є характерним замислюватися над такими явищами, як смерть, потойбічне життя, релігійні вірування набагато частіше, ніж для інших дітей; - невідповідність між фізичним, інтелектуальним та соціальним розвитком – обдаровані діти частіше віддають перевагу спілкуванню із дітьми старшого віку. Через це їм важко бути лідерами, бо вони поступаються фізичним розвитком; - прагнення до досконалості – для обдарованих дітей характерна внутрішня потреба досконалості – вони не заспокоюються, доки не досягнуть бажаного; - почуття незадоволеності – вони критично ставляться до своїх досягнень, мають низьку самооцінку;

/Files/images/4.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 1507

Коментарi